1. Властивість за значенням прикметника “упокорений“; стан смиренності, покірності, приниження.
2. Заст. Дія за значенням дієслова “упокорити“; приборкання, підкорення, підпорядкування.
упокореність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |