1. (розм.) Швидко й спритно тікати, утікати від когось або чогось; уникати небезпеки, неприємностей.
2. (перен., розм.) Ухилятися від виконання обов’язків, обіцянок, відповідальності; ловчити, викручуватися.
Словник Української Мови
Буква
1. (розм.) Швидко й спритно тікати, утікати від когось або чогось; уникати небезпеки, неприємностей.
2. (перен., розм.) Ухилятися від виконання обов’язків, обіцянок, відповідальності; ловчити, викручуватися.