уодноманітнений

[uodnomɑnitnɛnɪj] Прикметник

Буква:У

Значення

  1. Якість, що характеризується однотипністю, відсутністю різноманітності; набутий ознак одноманітності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. уодноманітнений, р. уодноманітненого, д. уодноманітненому, з. уодноманітненого, о. уодноманітненим, м. уодноманітненім

Більше записів