уникливо — прислівник до прикметника “униклий”; так, що виражає униклість, відсутність прямої відповіді чи чіткої позиції; обережно, уникаючи прямої відповіді, певності.
уникливо
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прислівник () |
Словник Української Мови
Буква
уникливо — прислівник до прикметника “униклий”; так, що виражає униклість, відсутність прямої відповіді чи чіткої позиції; обережно, уникаючи прямої відповіді, певності.
Відсутні