Властивість або стан об’єкта, системи чи процесу, що полягає в єдності, однорідності, зведенні до єдиної форми, стандарту або системи; пристосованість до уніфікації.
У техніці, управлінні, інформатиці тощо — наявність єдиних норм, стандартів, правил або принципів, що забезпечують сумісність, взаємозамінність та узгодженість окремих частин, елементів чи процесів у межах цілого.