1. Релігійно-церковний рух, що виник у результаті Берестейської унії 1596 року, коли частина православних єпархій Київської митрополії визнала верховенство Папи Римського, зберігши східний обряд та церковнослов’янську мову богослужіння; греко-католицизм.
2. Історична назва греко-католицької церкви (Української греко-католицької церкви) на українських землях, що об’єднувала вірувачів, які сповідували християнство за східним обрядом у єдності з Апостольським Престолом.
3. У переносному значенні — діяльність або позиція, спрямована на об’єднання різних груп, часто зі збереженням певної автономії, за аналогією з релігійною унією.