уможливлений

1. Такий, що має можливість щось робити або досягти чогось; наділений потрібними умовами, засобами, правами або здібностями.

2. (У філософському та соціологічному дискурсі) Такий, якому надано доступ до ресурсів, можливостей або влади, що раніше були обмежені; який отримав здатність діяти та реалізовувати свій потенціал через зміну соціальних, економічних чи політичних умов.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |