умовний
[umoʋnɪj] Прикметник
Буква:У
Значення
-
Такий, що діє або існує за певних обставин, залежно від виконання якоїсь умови; обумовлений чимось.
-
Прийнятий за домовленістю, угодою; не справжній, номінальний, символічний.
-
У мовознавстві: що виражає умову, гіпотетичність (про сполучник, прислівник, спосіб дієслова тощо).
-
У логіці та математиці: що стосується відношення між двома судженнями (висловами), за якого одне є наслідком іншого.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. умовний, р. умовного, д. умовному, з. умовного, о. умовним, м. умовнім