1. Такий, що діє або існує за певних обставин, залежно від виконання якоїсь умови; обумовлений чимось.
2. Прийнятий за домовленістю, угодою; не справжній, номінальний, символічний.
3. У мовознавстві: що виражає умову, гіпотетичність (про сполучник, прислівник, спосіб дієслова тощо).
4. У логіці та математиці: що стосується відношення між двома судженнями (висловами), за якого одне є наслідком іншого.