1. Дієслово, що означає досягти згоди, домовитися про щось, обумовити щось у результаті обговорення або переговорів.
2. (У пасивному значенні) Бути обумовленим, установленим внаслідок попередньої домовленості або угоди.
умовчатися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |