Значення
-
Дієслово, що означає досягти згоди, домовитися про щось, обумовити щось у результаті обговорення або переговорів.
-
(У пасивному значенні) Бути обумовленим, установленим внаслідок попередньої домовленості або угоди.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я умовчуся, ти умовчишся, він умовчиться, ми умовчимося, ви умовчитеся, вони умовчаться