установлений
[ustɑnoʋlɛnɪj] Прикметник
Буква:У
Значення
-
Такий, що був створений, заснований, започаткований згідно з певними правилами або законами; офіційно закріплений.
-
Такий, що був введений, налагоджений, наведений у дію; наявний, чинний.
-
Такий, що був визначений, призначений, зафіксований (про час, місце, порядок тощо).
-
Такий, що був доведений, виявлений, знайдений у результаті дослідження, перевірки або судового розгляду.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. установлений, р. установленого, д. установленому, з. установленого, о. установленим, м. установленім