умовчання

1. Дія за значенням дієслова “умовчати” — навмисне приховування або неповне розкриття інформації, фактів, обставин, коли мовчазна згода або відсутність заперечень може бути сприйнята як згода або прийняття чогось.

2. Те, що залишено нерозкритим, невисловленим, прихованим у розповіді, договорі, офіційному документі тощо; пропуск, недомовка.

3. У праві: мовчазна згода, коли відсутність явного заперечення або дії в установлений законом строк тягне за собою певні юридичні наслідки (наприклад, прийняття заповіту, спадщини).

Приклади:

Відсутні