Значення
-
Властивість за значенням прикметника “уміркований“; стриманість, помірність у думках, переконаннях, поведінці або висловлюваннях; відсутність крайнощів.
-
Філософсько-етичний принцип, що вимагає уникання крайнощів і дотримання середини в житті, почуттях та вчинках; синонім до поняття “золота середина”.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. уміркованість, р. уміркованості, д. уміркованості, з. уміркованість, о. уміркованістю, м. уміркованості, к. уміркованосте