уміркованість

1. Властивість за значенням прикметника “уміркований“; стриманість, помірність у думках, переконаннях, поведінці або висловлюваннях; відсутність крайнощів.

2. Філософсько-етичний принцип, що вимагає уникання крайнощів і дотримання середини в житті, почуттях та вчинках; синонім до поняття “золота середина”.