уміркований
[umirkoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:У
Значення
-
Який дотримується поміркованості, стриманий у висловлюваннях, поведінці, вимогах тощо; той, що виявляє розсудливість.
-
Помірний за ступенем, силою вияву; не надто інтенсивний, не крайній.
-
Обмежений, не повний; такий, що не досягає найвищої міри.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. уміркований, р. уміркованого, д. уміркованому, з. уміркованого, о. уміркованим, м. уміркованім