умілий
[umilɪj] Прикметник
Буква:У
Значення
-
Такий, що вміє щось робити добре, має навички, досвід у певній справі; спритний, кваліфікований.
-
Виконаний з умінням, майстерно; вправний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. умілий, р. умілого, д. умілому, з. умілого, о. умілим, м. умілім