укріплювання

[ukripljuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:У

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “укріплювати“; надання міцності, стійкості, посилення чогось матеріального або абстрактного.

  2. Військове споруда або комплекс споруд (бліндажі, окопи, доти тощо), призначені для захисту та оборони; фортифікаційна споруда.

  3. Застаріла форма слова “укріплення“, що вживалася в історичних текстах та документах.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. укріплювання, р. укріплювання, д. укріплюванню, з. укріплювання, о. укріплюванням, м. укріплюванні, к. укріплювання

Більше записів