1. Дієслово доконаного виду до “укочувати“; перекотити щось у середину чогось або занурити у щось коченням.
2. Розм. Швидко покласти, заховати, прибрати щось кудись (часто з відтінком поспіху або таємності).
3. Розм. З’їсти або випити щось швидко та з апетитом.
4. Розм., перен. Влаштувати, організувати щось, довести справу до кінця, часто не без зусиль.