Значення
-
Перехідне дієслово. Змушувати щось пускати коріння, сприяти прийняттю рослини на новому місці; вкорінювати.
-
Перехідне дієслово, переносне значення. Робити міцним, стійким, постійним; закріплювати, утверджувати якісь явища, звички, ідеї в свідомості, побуті, суспільстві.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я укорінюю, ти укорінюєш, він укорінює, ми укорінюємо, ви укорінюєте, вони укорінюють