укорінювання

1. Дія за значенням дієслова “укорінювати” — процес набуття міцного, глибокого коріння рослиною або переносно про закріплення, стабілізацію чогось.

2. (перен.) Процес закріплення, поширення та сталого впровадження в суспільстві певних ідей, звичаїв, практик, технологій тощо.

3. (біол., с.-г.) Процес утворення коріння у рослин або їх частин (наприклад, живців) для розмноження або живучості.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |