укорінений

1. Який має міцне коріння, добре вкоренився (про рослини).

2. Який став міцним, незмінним, постійним; закріплений, утверджений (про звички, традиції, явища, знання тощо).

3. Який глибоко проник, закріпився десь, серед когось (про ідеї, вірування, звичаї).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |