укорінений
[ukorinɛnɪj] Прикметник
Буква:У
Значення
-
Який має міцне коріння, добре вкоренився (про рослини).
-
Який став міцним, незмінним, постійним; закріплений, утверджений (про звички, традиції, явища, знання тощо).
-
Який глибоко проник, закріпився десь, серед когось (про ідеї, вірування, звичаї).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. укорінений, р. укоріненого, д. укоріненому, з. укоріненого, о. укоріненим, м. укоріненім