1. Який міцно утвердився, став невід’ємною частиною чогось; глибоко вкорінений, закріплений.
2. Про людину: який міцно осів, пристав до певного місця, середовища або звик до певних умов.
3. Про рослину: яка добре вкоренилася, прижилася.
укоренілий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |