шеститакт

1. Музичний розмір, у якому кожен такт містить шість метричних часток (наприклад, шість восьмих або шість четвертей).

2. Рідкісний тип двигуна внутрішнього згоряння, робочий цикл якого складається з шести ходів поршня (два оберти колінчастого вала) замість чотирьох у звичайному чотиритактному двигуні.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |