шеститакт

[ʃɛstɪtɑkt] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. Музичний розмір, у якому кожен такт містить шість метричних часток (наприклад, шість восьмих або шість четвертей).

  2. Рідкісний тип двигуна внутрішнього згоряння, робочий цикл якого складається з шести ходів поршня (два оберти колінчастого вала) замість чотирьох у звичайному чотиритактному двигуні.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. шеститакт, р. шеститакту, д. шеститактові, з. шеститакт, о. шеститактом, м. шеститакті, к. шеститакте

Більше записів