Значення
-
Ступінь або стан повного забезпечення когось або чогось необхідним персоналом, обладнанням, майном тощо; наявність повного комплекту.
-
У статистиці, обліку: показник, що відображає наявність усіх передбачених штатних одиниць, одиниць техніки, майна в установі, організації, підрозділі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. укомплектованість, р. укомплектованості, д. укомплектованості, з. укомплектованість, о. укомплектованістю, м. укомплектованості, к. укомплектованосте