уколювати

[ukoljuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:У

Значення

  1. Робити уколи, вводити ліки або інші рідини за допомогою шприца під шкіру, у м’яз, вену тощо.

  2. (переносно) Завдавати комусь різкого душевного болю, ображати, гнітити словами або вчинками.

  3. (застаріле) Колоти, встромляти щось гостре, робити проколи.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я уколюю, ти уколюєш, він уколює, ми уколюємо, ви уколюєте, вони уколюють

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів