уколотий
[ukolotɪj] Прикметник
Буква:У
Значення
-
Який зазнав уколю, має на собі проколи, поранення гострим предметом.
-
(переносно) Який відчув різке, образливе слово, глузливе зауваження; принижений, ображений.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. уколотий, р. уколотого, д. уколотому, з. уколотого, о. уколотим, м. уколотім