1. Який зазнав уколю, має на собі проколи, поранення гострим предметом.
2. (переносно) Який відчув різке, образливе слово, глузливе зауваження; принижений, ображений.
уколотий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови