укол

1. Різкий удар чимось гострим (голкою, шпилем, шипом тощо), що проколює або ранить поверхню чогось.

2. Введення ліків або інших рідин за допомогою шприца під шкіру, у м’яз, вену тощо; ін’єкція.

3. Переносно: різкий, образливий вислів, глузлива або злобна заувага, спрямована на когось.

4. Переносно: раптове відчуття гострого душевного болю, прикрого переживання (наприклад, ревнощів, жалю).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |