Значення
-
Розмовитися, домовитися про щось, зазвичай швидко або не зовсім обдумано.
-
Розм. зробити щось швидко, спішно, часто неакуратно; наклепати.
-
Заст. влучити, вдарити когось; убити.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я уклепаю, ти уклепаєш, він уклепає, ми уклепаємо, ви уклепаєте, вони уклепають
Походження слова (Етимологія)
Слово «уклепати» походить від праслов’янського кореня, пов’язаного з дієсловом «клепати» (бити, кувати). Цей корінь також споріднений зі словом «клевета» (наклеп), оскільки первісне значення могло бути пов’язане з ударом або пліткою. У сучасній українській мові «уклепати» означає «вдарити, стукнути» або «вліпити».