укінчений
[ukint͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:У
Значення
-
(про людину) Такий, що має повну, закінчену освіту; навчений, освічений.
-
(заст.) Такий, що доведений до кінця, завершений; закінчений.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. укінчений, р. укінченого, д. укінченому, з. укінченого, о. укінченим, м. укінченім