Значення
-
Процес надання чітких, логічних і переконливих підстав, доказів або аргументів для підтвердження істинності, доцільності або обґрунтованості якоїсь думки, теорії, рішення чи дії.
-
Результат такого процесу; сукупність аргументів, фактів, логічних міркувань або наукових даних, що слугують підставою, фундаментом для чогось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. уґрунтовування, р. уґрунтовування, д. уґрунтовуванню, з. уґрунтовування, о. уґрунтовуванням, м. уґрунтовуванні, к. уґрунтовування