1. Дія за значенням дієслова удовольняти; задоволення, виконання чогось, зокрема вимог, бажань, прохань тощо.
2. (у праві) Офіційне задоволення скарги, клопотання, позову або іншої процесуальної вимоги уповноваженим органом або особою.
удовольняння
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |