1. (діал.) Стати удовою або удовцем; втратити чоловіка або дружину, залишитися в удівстві.
2. (перен., рідк.) Позбутися когось, чогось важливого, залишитися в стані втрати або самотності.
удовітися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |