шабатура

[ʃɑbɑturɑ] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. Застаріла назва музичного інструменту типу цитри, що має три струни та використовувалася переважно жебраками-лірниками.

  2. Переносно: про людину, яка грає на такому інструменті, часто жебрака, волоцюгу або нікчемну, несерйозну особу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. шабатура, р. шабатури, д. шабатурі, з. шабатуру, о. шабатурою, м. шабатурі, к. шабатуро

Більше записів