удержання

[udɛrʒɑnnjɑ] Іменник

Буква:У

Значення

  1. Дія за значенням дієслова удержати; примусове залишення когось або чогось на місці, недопущення падіння, руху, втечі тощо.

  2. Вилучення, стягнення частини коштів (грошей, майна) з когось або з чогось для покриття боргу, витрат, податків тощо.

  3. (у бухгалтерському обліку) Сума грошей, що вираховується, стягується з нарахованої плати, доходу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. удержання, р. удержання, д. удержанню, з. удержання, о. удержанням, м. удержанні, к. удержання

Більше записів