Значення
-
Тривалою чи наполегливою дією не дати кому-, чомусь впасти, зрушити з місця, зберігти в потрібному положенні; втримати.
-
Не віддати, зберегти за собою (володіння, територію, владу тощо); відстояти.
-
Зуміти стримати, приборкати якийсь внутрішній порив, прояв почуттів (сльози, сміх, гнів тощо).
-
Запобігти падінню, зниженню, зберегти на певному рівні (ціни, курс валюти тощо).
-
Затримати, не дати виїхати, піти комусь; зупинити.
-
(У сполученні з інфінітивом) Зуміти, мати можливість не зробити чогось, стриматися від якоїсь дії.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я удержу, ти удержиш, він удержить, ми удержимо, ви удержите, вони удержать