Значення
-
Робити різкий, сильний рух чимось, стикаючись з чимось іншим, зазвичай зі звуком або з метою заподіяння ушкодження; бити, вдаряти.
-
Різко та з силою стикатися з чимось, зазнаючи удару; вдарятися.
-
Перен. Раптово та сильно впливати на органи чуття, почуття або розум (про звук, світло, думку тощо).
-
У музиці: робити акцент, наголошувати звук або акорд; також починати грати на музичному інструменті.
-
У спорті: виконувати удар (наприклад, по м’ячу).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я ударяю, ти ударяєш, він ударяє, ми ударяємо, ви ударяєте, вони ударяють