1. Дієслово доконаного виду, що означає: наполегливими проханнями, благанням умовити когось, схилити до чогось або досягти чогось; умолити.
2. (застаріле) Умовити, заспокоїти, приборкати (про почуття, стан).
ублагати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |