убірчик

[ubirt͡ʃɪk] Іменник

Буква:У

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма від слова “убір” — невеликий, скромний або витончений головний убір, часто жіночий.

  2. (переносно) Невелика, акуратна прикраса або деталь, що завершує вигляд (наприклад, стрічка, шпилька у волоссі).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. убірчик, р. убірчика, д. убірчикові, з. убірчик, о. убірчиком, м. убірчикові, к. убірчику

Більше записів