Значення
-
(від «берігти») Старомовне та діалектне — оберігати, охороняти, захищати когось або щось від небезпеки, шкоди, лиха; пильнувати, берегти.
-
(від «уберегти») У сучасній мові вживається рідко, переважно в художній літературі — запобігати чомусь небажаному, уникати чогось; стримувати, утримувати від якихось дій або станів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я уберігаю, ти уберігаєш, він уберігає, ми уберігаємо, ви уберігаєте, вони уберігають