тюряжник БукваТ 1. Засуджений, який відбуває покарання у вигляді позбавлення волі в тюрмі. 2. (заст.) Тюремний наглядач, вартовий у тюрмі. Приклади вживання Відсутні Частина мови: іменник (однина) | ←пожуїруватисянеоценогенез→