тюрки

1. Етнічна спільність народів, що розмовляють тюркськими мовами та походять із спільного етногенетичного ядра; представники цих народів (наприклад, турки, азербайджанці, казахи, узбеки, киргизи, туркмени, татари, чуваші, якути та інші).

2. Назва кочових народів тюркського походження, які в середні віки створили низку державних об’єднань у Євразії (наприклад, Тюркський каганат).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |