тюрбан

[tjurbɑn] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Головний убір у народів Сходу, Азії та Північної Африки, що являє собою довгий шматок тканини, який намотують на голову поверх чолоська (фески, таблетки) або прямо на волосся.

  2. Жіночий головний убір, що імітує східний тюрбан, популярний у європейській моді.

  3. Перен. Щось, що за формою нагадує цей головний убір (наприклад, про завитки волосся, хмари).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тюрбан, р. тюрбана, д. тюрбанові, з. тюрбан, о. тюрбаном, м. тюрбані, к. тюрбане

Походження слова (Етимологія)

Слово «тюрбан» походить, ймовірно, від перського «дулбанд» (dulband) через турецьке посередництво, і означає східний чоловічий головний убір з полотнища, обмотаного навколо голови. У слов’янські мови воно потрапило через західноєвропейські мови, зокрема через французьку (turban) або німецьку (Turban).
Споріднені слова:чалма, феска, кіпа

Більше записів