тюбінг

1. Залізобетонна або чавунна секція кільцевої форми, що є елементом облицювання тунелів, метрополітену, гірничих виробок тощо; тюбінгова кріп.

2. Розмовна назва тюбінг-центру — медичного закладу або його відділення для невідкладного лікування хворих з гострими порушеннями мозкового кровообігу (інсультами).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |