1. (у релігійному контексті) Такий, що не горить у вогні, не згорає; вогнестійкий, вогнетривкий.
2. (переносно) Незнищенний, незнищенний, невразливий, міцний, стійкий.
Словник Української Мови
Буква
1. (у релігійному контексті) Такий, що не горить у вогні, не згорає; вогнестійкий, вогнетривкий.
2. (переносно) Незнищенний, незнищенний, невразливий, міцний, стійкий.
Приклад 1:
То ми увірували в Тебе — в неопалимий омофор і потягнулися, мов стебла, крізь попіл, і проклін, і мор. Всесуща неустанна поміч!..
— Ігор Калинець, “Iгор Калинець. Поезiя”