титулярний

[tɪtuljɑrnɪj] Прикметник

Буква:Т

Значення

  1. Який має титул, з титулом (про особу).

  2. Який носить почесну або службову назву (титул), але не має реальної влади, повноважень або значення, номінальний.

  3. У складних власних назвах: такий, що містить у собі титул, сан, звання тощо (наприклад, про історичну державу: Титулярний королівський уряд).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. титулярний, р. титулярного, д. титулярному, з. титулярного, о. титулярним, м. титулярнім

Більше записів