титівка

[tɪtiʋkɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Рідкісна українська прізвищна форма жіночого роду, утворена від чоловічого прізвища «Титів» або імені Тит.

  2. (заст., діал.) Жінка або дівчина на ім’я Титяна; зменшливо-пестлива форма імені Титяна.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. титівка, р. титівки, д. титівці, з. титівку, о. титівкою, м. титівці, к. титівко

Більше записів