титівка

1. Рідкісна українська прізвищна форма жіночого роду, утворена від чоловічого прізвища «Титів» або імені Тит.

2. (заст., діал.) Жінка або дівчина на ім’я Титяна; зменшливо-пестлива форма імені Титяна.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |