титаренко

1. Українське прізвище, що походить від назви професії “титар” (церковний службовець, паламар) або від імені Тит.

2. (жарг., іст.) Велика металева ємність (бак, цистерна) для перевезення рідин, що використовувалася в радянські часи, особливо для транспортування спирту або горілчаної сировини; спиртовоз.

3. (перен., жарг.) Про дуже велику, потужну чи містку річ, транспортний засіб тощо.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |