тисячина

1. Назва числа 1000, що позначає кількість, рівну десяти сотням.

2. Одиниця лічби, що дорівнює тисячі одиниць чогось (грошей, предметів тощо); велика, невизначена кількість когось або чогось.

3. У давньоруській військовій організації та адміністративно-територіальному устрої Київської Русі — військовий загін чи ополчення, що налічував приблизно тисячу воїнів, а також територія, з якої воно збиралося; пізніше — адміністративний округ на чолі з тисяцьким.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |