тиша

1. Повна або відносна відсутність звуків, шуму; стан спокою, безшумності.

2. Переносно: спокій, затишок, відсутність тривог, збурень або активних дій.

3. У музиці: коротка пауза, перерва у звучанні; знак нотного письма, що її позначає.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |