безмовність

Значення

1. (Лінгвістика) –

   Властивість за значенням прикметника “безмовний”; стан, коли людина не говорить, мовчить, не виявляє своїх думок, почуттів словами; мовчання.

2. (Лінгвістика) –

   Відсутність або нестача слів, мовних засобів для висловлювання; неможливість або нездатність висловити щось словами.

3. (Література) –

   У літературознавстві та мистецтві — художній прийом або стильова риса, що полягає у навмисному використанні пауз, мовчання, недомовленості для вираження глибоких емоцій, напруження або неназваного.

Правопис та відмінювання

Синоніми & Антоніми