1. Видавати різкі, високі, металеві звуки, подібні до скреготу або брязкоту (про металеві предмети, механізми тощо).
2. Перен. Говорити голосно, різко, швидко та безперервно, часто про щось несуттєве; базікати, теревенити.
тиркотати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |