типікон

1. Богослужбова книга в православній церкві, що містить вказівки щодо порядку проведення богослужінь, з’єднання церковних служб, особливості богослужбового устрою на різні дні року, а також правила чернечого життя.

2. Устав, сукупність правил та розпорядів, що регулюють порядок богослужіння та монастирський побут.

Приклади вживання слова

типікон

Відсутні