типікон

[tɪpikon] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Богослужбова книга в православній церкві, що містить вказівки щодо порядку проведення богослужінь, з’єднання церковних служб, особливості богослужбового устрою на різні дні року, а також правила чернечого життя.

  2. Устав, сукупність правил та розпорядів, що регулюють порядок богослужіння та монастирський побут.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. типікон, р. типікона, д. типіконові, з. типікон, о. типіконом, м. типіконі, к. типіконе

Більше записів